Різдвяне послання Митрополита Хустського і Виноградівського

0
356

Різдвяне послання Високопреосвященнійшого Марка

Митрополита Хустського і Виноградівського

,,Я сповіщаю вам велику радість, яка буде всім людям”(Лк.2).

    Возлюблені у Господі Боголюбиві отці, всечесне чернецтво, всечесні іноки та інокині, дорогі брати і сестри!

Христос рождається!

    Цими словами ми прославляємо Бога, Який приніс Своїм воплощенієм радість стомленому людству. Ігнорування людьми волі Творця призвело до розірвання зв’язку з Тим, що дав всім життя. Гріх є смерть, в якій відсутня всяка радість. По скільки примиритися з цим неможливо, душа шукає миру з собою, з своєю совістю, але це можливо після примирення з Богом.

Боговтілення стало саме тим необхідним поверненням людини до Бога, з’єднання з ним у лиці Христа. Це і стало миром між людьми і Творцем світу. “Слава в вишніх Богу, і на землі мир”. Це аксіома: коли є прославлення Того, що знаходиться “в вишніх”, тоді лише з’являється “на землі мир”. І ми повертаємося до того, з чого все колись почалося. ” В человіціх благоволєніє”, тобто між людьми знову блага воля Господа, та, від якої відмовились люди з допомогою диявола в Едемі.

Сьогодні як ніколи потрібен мир, про який всі говорять. А Господь сьогодні “створив велику вечерю, і кличе” кожного до Віфлеєму.(Лк.14,16) “Ибо Он есть мир наш, соделавший из обоих одно, разрушивший стоявшую посреди преграду, упразнив вражду плотию Своєю,… да бы из двух соделать в Себе Самом одного нового человека,  устрояя мир”(Єфес.2,14). Бо нема під небом іншого миру, лише народжений Христос є “начальником світу”(Ісайя 9,6).

Він дав нам свій закон, “щоб ви мали у Мені мир”(Ін.16.33). Марні спроби всього людства збудувати альтернативу Божому слову. Лише в Церкві Христовій вже по-над 2000 років ми “миром Господу помолимся”.” Бо немає другого імені під небом, яким належало б нам спастися”(Діяння.4,12).

Кожна людина, дивлячись на Віфлеємський вертеп, призвана сьогодні створити ясла для народження Бога в своїй душі. Лише через усвідомлення свого безсилля та марно витраченого часу земного життя приходить покаяння, яке є дверима для виходу з тупику. Це єдина необхідна дійсна  реформа світу. “Я сповіщаю вам велику радість, яка буде всім людям”(Лк. 2). Архангел Гавриїл назвав народження Сина Божого радістю  кожної людини.

Ми радіємо, почувши новину про те, що десь дуже далеко народилася дитина, навіть якщо вона для нас зовсім чужа. Бо нам приємно саме слово “народження”, яке є протилежністю страшного слова “смерть”. Віфлеємська зірка вказує нам шлях до Вічної Радості. “Віфлеєм” означає “Дім хліба”, а Хлібом небесним є Син Божий (Ін.6,35). Приймаючи Його, тобто причащаючись, ми стаємо одним тілом з Ним. Це – безсмертя, це – надія наша, це “радість для всіх людей” і “на землі мир” (Лк.2). Слова священника: “Со страхом Божим і вірою приступіте” –  звернуті до кожного православного християнина, який стоїть у храмі. Ігнорування цього заклику може означати те, що людина знаходиться за межами Церкви, границі якої оприділені по одному закону: якщо двоє людей причащаються з однієї Чаші, значить вони входять в Православну церкву.

Особливо в такий складний час, як наш, кожен день потрібно впевнене відчуття того, що людина не залишається один на один з тими випробуваннями, які нас оточують. Саме усвідомлення того, що християнин є невід’ємною частиною одного Тіла Христового, що зветься Церква, і є запорукою спасіння. Приєднуючись до Нього, ми молимося словами пророка: “З нами Бог, разумійте язици, і покоряйтеся !”. Коли з нами Бог, тоді хто проти нас?

Наглядним прикладом саме такого бачення християнського подвигу є життя всіх наших святих, на досвід та повчання яких ми спираємося і вчимося у них усьому. Дуже знаменним в цьому році пройшло величне святкування ювілею в нашій Єпархії, а саме: 10 – річчя канонізації преподобного Іова Угольського. Великий сонм Архіпастирів та духовенства з мирянам прославили нашого апостола своїми молитвами того дня. Життя його вчить нас простій істині. Оскільки служіння Преподобного співпало, як і в наш час, з гонінням на Церкву, лише щоденне стояння паред престолом зберегло, як самого преподобного, так і тих що його оточували. Кожен день він починав Літургією, і цього виявилося достатньо, щоб устояти у вогні випробувань. Тримаймо перед своїми очима приклад тих, хто “теченіє совершив, і віру соблюв”. Господь дав нам святу заповідь “поминати наставників наших, і подражати вірі їх”(Євр. 13,7).

Ще раз вітаю всіх вас, дорогі брати й сестри, зі святом Різдва Христового. Бажаю всім здоров’я і Божого благословення. Нехай новонароджений Младенець Христос допоможе кожному з нас встояти в цей не простий час у Православії. Свято берегти віру наших предків. Слідувати за Віфлеємською зіркою яка веде до Творця світу, тому, що лише з Ним наше спасіння.

Новонародженому Христу слава честь і поклоніння нині і во віки віков. Амінь.

Христос рождається – славімо Його!            Смиренний  Митрополит  Хустський і                                                                                   Виноградівський Марк.

Різдво Христове 2018/2019 рік    м.Хуст

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.