Хресний хід до мощів прп. Іова Угольського

0
735

По благословенню Високопреосвященнішого Марка, митрополита Хустського і Виноградівського, від Свято-Міхайлівського храму с. Негровець Міжгірського району Синевирського благочиння, 17 вересня 2017 року проходив піший Хресний хід до Свято-Дмитрівського храму с.Мала – Уголька. Паломництво було приурочено до дня прославлення преп. Іова Угольського.

Уже вдевяте переживаємо благодать Хресної ходи. Озирнувшись назад, розумієш, що зовсім неважливо ідеш ти вперше чи вдесяте, почуття піднесення і пасхальної радості з року в рік наповнюють любов’ю наші душі та серця.
Цьогорічний Хресний хід – це процесія з близько сотні паломників долаючих шлях у 50 кілометрів за один день. Ідуть звичайні люди різного віку: від семирічної дитини до вісімдесятирічної бабусі, сім’ї, діти, багато молоді, люди з навколишніх сіл Синевирського благочинія, всіх нас об’єднує і дає сили єдина і найбільш вагома причина – віра в Бога.

Кожен іде зі своїми скорботами, проханнями, звертаючись до Господа, Пресвятої Богородиці, преп.Іова Угольського і всіх святих, непрестанна молитва розливається над усім Хресним ходом і возноситься до небес. Фізична втома, пухирчики на ногах даються взнаки, а на душі мир і радість. Ідучи, аналізуєш власне життя, свої вчинки, по-іншому переглядаєш, на перший погляд, важливі речі у житті.

І ось, нарешті, паломники досягають своєї цілі – древньої обителі Угольської. Передати всі почуття, які ми переживаємо не можливо і, мабуть, в цьому немає необхідності, оскільки краще пережити це на особистому досвіді.

Дивлячись на радісні обличчя паломників, очі сповнені сліз, наповнюєшся почуттям торжества і миру. В ці хвилини розумієш, що лише Церква і віра здатні принести мир на нашу землю. Адже сила спільної молитви надзвичайно велика, лише вона здатна подарувати диво. Втім, сам Хресний хід, як на мене, вже являється дивом. Дивом віри, єдинства духу, взаємодопомоги, терпіння та любові один до одного. На нічній літургії учасник и хресного ходу приступили до святого причастя. Потім на пізній літургії разом з Високопреосвященнішим митрополитом Хустським і Виноградівським Марком і Високопреосвященнішим архіепископом Мукачівським і Ужгородським Феодором молились до преп.Іова Угольського щоб і на другий рік стати учасником хресного ходу.
Хочеться подякувати о. Василію за все, що він робить для нас, дорогим та рідним паломникам, о.Іоану настоятелю Свято-Дмитрівського храму який тепло зустрічав всіх нас і всім тим, хто в дорозі годував, приймав, вносив свою маленьку лепту у наше паломництво.

«Дорогу осилит идущий, если он Богом ведучий». Думаю, це чітко розуміє кожен учасник паломництва. Хочеться побажати усім духовної кріпості, миру, щоби якомога довше ми зберігали у душах скарби здобуті у Хресному ході і за рік сподобилися стати учасниками цього торжества віри. Спаси Господи усіх!

Слава Богу за все!

Святі місця є скрізь і всюди,
В них звідусіль усі йдуть люди…
Спішать з бідою і з добром,
Душі збагачують теплом…
Йде Хресний хід… Молитва лине,
Та чи Господь до Себе прийме?! –
Будемо вірити і йти…

Та час пройде, і знов проблеми,
На різні всі життєві теми…
Лиш пам’ять лишиться в душі,
Як ми із Господом ішли…
І мозолі, й натерті ніжки,
Здавалось, що йдемо пішки…
Та Ангели нас підіймали,
І наші кроки рахували…
Ця благодать на все життя,
Веде-веде у майбуття!!!

Як хочеться сказати всім,
Хто ще не йшов шляхом таким,
Хто нас не може зрозуміти,
Навіщо ніженькам боліти…
Навіщо йти, як є машини,
Навіщо витрачати днини…
Яка тут користь, і для чого…
І що в ході цій є такого?!?! –
Я раджу всім: спробуйте самі,
Бо в мозолях немає драми…
А в благодаті – ось де суть,
Ось чим приваблює нас путь!!!
Так рідко щось робим для Бога…
І нині дар наш – ця дорога!!

Автор вірша: Паломник

Автор: прот. Василій

Ваш коментар: