Збори священнослужителів Великобичківського благочиння

0
7
​Свято-Покровський православний храм смт. Великий Бичків
​Свято-Покровський православний храм смт. Великий Бичків

27 листопада 2017 року у свято-Покровському православному храмі селища Великий Бичків, з благословення Високопреосвященійшого Марка, митрополита Хустського і Виноградівського, відбулись збори священослужителів Великобичківського округу під головуванням благочинного митрофорного протоієрея Михаїла Ягнюк, який привітав духовенство з початком Різдвяного посту і наголосив, що ж таке насправді піст, як до нього правильно ставитися і які труднощі можуть виникнути у тих, хто зважився його пройти, привівши прекрасний приклад – у чому сила посту.

Одна жінка з дитинства суворо дотримувалася посту в середу і п’ятницю. У ці дні навіть води не пила. Коли постаріла, а її чоловік помер, жінка вирішила продати корову. Відвела її на базар, продала і пішла назад. Не встигнувши дістатися до темряви, старенька вирішила заночувати в сусідньому селі. Попросилася в найближчий будинок на нічліг. Господарі її прийняли, нагодували і вивідали, хто вона, що продала корову і у неї є гроші. Вночі господарі вирішили обікрасти бабусю і вбити. Дочекалися, поки вона засне, і тільки зібралися зайти до неї, як хтось постукав у вікно. Господар виглянув – стоять двоє юнаків і кажуть: “Випустіть нашу маму!”. Господарі злякалися, розбудили бабусю і вивели її до юнаків. Ті взяли її, перелякану, під руки і відвели в рідне село. “Хто ви?” – Запитала старенька. “Моє ім’я середа, а його – п’ятниця”, – сказав один з юнаків. А другий додав: “Знай, у тому будинку хотіли тебе пограбувати і вбити. Іди ж з Богом”. Вклонилася старенька їм у ноги, підняла голову – юнаки зникли. І зрозуміла тоді, що врятували її два ангели від вірної загибелі.

Отже,що таке піст? “Святі отці кажуть, що тіло – це осел, на якому ми повинні доїхати до Небесного Єрусалиму, – якщо його не нагодуєш, впаде, якщо перегодувати – сказиться. Тому дуже важливо завжди триматися золотої середини, йти праведним шляхом. І допомагає в цьому духовна практика, звана постом. У тлумачних словниках пост розшифровується як “аскетичний подвиг і система утримання від життєвих задоволень і благ, які бере на себе християнин на певний час”.

У православній Церкві існують одноденні пости – по середах і п’ятницях. Середа – як день спогаду зради Христа, а п’ятниця – Його розп’яття. Одноденні пости можуть бути пов’язані зі святами, наприклад, Усікновення глави Іоанна Предтечі або Воздвиження Хреста Животворящого. Багатоденні встановлені в прив’язці до особливо важливих і великих святах: це Різдвяний піст, Великодній, апостольський – Петрів піст (після Трійці до дня Петра і Павла) і піст Успенський – перед Успінням Божої Матері.

Далі – коротко про історію посту, тому що тепер постити вважається модним, багато постять просто з солідарності або щоб схуднути… Це невірна позиція. Православна церква розглядає пост як духовну практику. “Піст такий давній, як саме людство – говорить святитель Василій Великий. Він приписаний ще в раю. Адам дістав цю першу заповідь: ”З дерева ж пізнання добра і зла не їстимеш” (Бут. 2:17). Це ”не їстимеш” – то наказ посту і стриманості. Якщо б Єва постила на плід дерева того, ми тепер не мусіли б постити… Нас зранив гріх, і ми мусимо лікуватися покутою. Покута ж без посту – безвартісна” (Про піст 1). А святитель Іоанн Золотоуст говорить нам: “Значення посту полягає не у стриманості від їжі, а в усуненні гріхів. І хто обмежує піст тільки стриманістю в їжі, той властиво безчестить його. Ти постиш? Докажи мені це своїми ділами! Якими, скажеш, ділами? Коли побачиш бідного, дай милостиню. Коли маєш ворога, примирися! Коли побачиш свого друга щасливим, не завидуй! Коли побачиш гарну жінку, пройди мимо. Хай постяться не тільки уста, але слух, зір, ноги, руки та всі члени нашого тіла… Що за користь, коли ми стримуємося від птиць і риби, а гриземо і з’їдаємо братів” (Про статуї 3). “Батько посту – це закон Божий. Мати його – стриманість, терпіння, чеснота. Дочки його – подвиг, чистота, невинність. Сини його рідні – Мойсей, Ілля, Даниїл, Іван Хреститель і весь хор Святих, особливо пустельників і подвижників. Найближчі родичі його – віра, надія, любов. Друзі його – мир, покора, згода. Слуги його – славослів’я, безнастанний псалмоспів, чиста молитва” (На початок святого Посту). А преподобний Ніл Синайський висловлюється так:»Тіло, яке підживлюють скупо, подібне до добре об’їждженого коня, що ніколи не скине вершника. Пересичення їжею годує помисли, а хто впився, напуває сон мріянням. Початком плодоносіння є квіт, а початком діяльного життя — стриманість».

Посту дотримувалися ще старозавітні праведники. Відомо, що Мойсей отримав 10 заповідей після 40-денного посту. Дотримувався посту і пророк Давид під час написання псалмів. Перед виходом на свою громадську проповідь, Іісус Христос 40 днів постив у пустелі і навіть був спокушуваний дияволом. Мало того! Коли учні прийшли до Христа і запитали, чому вони не могли зцілити біснуватого отрока, Спаситель сказав про те, що це певний рід бісів, який виганяється тільки постом і молитвою. Словом, піст – не просто дієта і очищення, а глибока духовна робота над собою і своїми пристрастями, час особливого спілкування з Богом. Тому, так необхідно кожній людині дотримуватися посту, в чому нехай допомагає нам Господь наш Іісус Христос. Амінь.

Завершилися збори духовенства спільною молитвою: “Достойно есть…”.

Автор і фото: митрофорний протоієрей Михаил ЯГНЮК,
благочинний Великобичківського благочиння

Ваш коментар: